Зоопланктон тягне за собою червоне мікропластичне волокно.

Мікропластик: що це таке і як його можна зменшити

У 2021 році уникнути пластику практично неможливо: з нього виробляють контейнери для їжі, кредитні картки, дитячі іграшки, електроніку, пакування для шампуню, косметики та незліченної кількості інших продуктів. 

Але крім того, що пластик оточує нас з зовні, він також давно є всередині нас.


Що таке мікропластик?

Звичайний пластик не розкладається в природі, він розпадається на крихітні частинки, які легко мігрують світом – через повітря, воду, землю і навіть тварин. Наприклад, мікропластик був знайдений у снігах Арктики та у Маріанській западині

Шлях мікрочастинок починається зі стічних вод, що містять рештки пластику. Це волокна одягу після прання, рештки зубної пасти з “відбілюючими” часточками та синтетичних скрабів для тіла. 

Стічні води потрапляють до великих водойм, де змішуються з водою і розповсюджуються. Найменші частки їсть планктон, а потім все більші й більші істоти. З рештою, мікропластик знаходять у черв’яках, рибах, птахах і інших тваринах. 

Живі організми, заплутані в мікропластику. Зразок води, зібраний біля берегів Гаваїв.

Інше велике джерело мікропластику – це автомобільні шини. При їзді по дорогах вони стираються і перетворюються на мікропластиковий пил, який розноситься повітрям у просторі та осідає на землі, деревах, будівлях тощо.

Крім того, що пластик розноситься світом, він також потрапляє і всередину нас. Через побутову хімію та косметику, предмети особистої гігієни, блистки з одягу, воду з пластикових пляшок та пластикових контейнерів для їжі. Потім він накопичується в організмі та викликає алергію, гормональні зміни та захворювання. Поки немає інформації, чи здатні частки вражати органи. Але дослідження свідчать, що мікропластик може пошкоджувати кишківник і печінку.  А частинки розміром менше ніж 150 мікрон (а особливо менше ніж 50 мікрон) здатні проникати через стінку кишківника в клітини крові та внутрішні органи.


Мікропластик небезпечний через три фактори: 

  1. Безпосередньо шматочки пластику, які поглинаються разом з водою та їжею, залишаються в природі та забруднюють її.
  2. Хімічні речовини, які мікропластик може містити. Наприклад, формальдегід, бісфенол А, пестициди. Ці речовини порушують захисні функції організму і зупиняють ріст і розмноження клітин.
  3. Біоплівки – мікроорганізми, які можуть приєднуватися й колонізуватися на частинках мікропластику. Вони викликають кишкові захворювання та стають способом переміщення патогенів на великі відстані.

Як уникнути мікропластику? Поради

  1. Не нагрівайте їжу в пластику. Нагріті пластмаси просочують хімічні речовини в їжу. 
  2. Уникайте пластикових харчових контейнерів з маркуванням “3”, “6” та “7”. Вони містять фталати, стирол та бісфенол.
  3. Купуйте продукти, свіжі овочі та фрукти без пакування.
  4. Мінімізуйте побутовий пил. Він може піддавати людей впливу хімічних речовин, у тому числі фталатів, пер- та поліфторалкільних речовин, а також антипіренів. 
  5. Зменшуйте кількість пластику в вашому житті. Обирайте продукти та косметику, упаковані у скляну тару, використовуйте багаторазові контейнери для їжі та пляшки для води. 

В нашому магазині з’явилися нові товари від австралійського бренду Cheeki. В асортименті – сталеві термоси, пляшки, контейнери та стакани. Уся продукція сертифікована та вироблена зі сталі найвищого класу 304 (18/8), яка не окислюється при контакті з їжею та напоями та не виділяю у них волокна пластику.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *